Клінічний випадок в практиці лікаря Андрія Левицького.

Пацієнт Т., 56 років, впродовж декількох років підряд скаржиться на стійку невиражену гіпербілірубінемію в межах 40-60 ммоль/л, переважно за рахунок прямої фракції. Пацієнтом пройдено декілька послідовних УЗД ОЧП у різних лікарів впродовж останніх 2 років - нічого особливо виявлено не було.

З патології огляд виявив: 1) динамічний S-подібний перегин жовчного міхура без ознак застою жовчі та з явищами «розправляння» при зміні положення тіла; 2) вогнищевий утвір у 6 сегменті печінки, який було візуалізовано виключно в положенні пацієнта «лежачи на боку»; в положенні «лежачи на спині» утвір не виявлявся; утвір неоднорідної середньощільної структури з відносно чіткими нерівними контурами, без капсули, з неоднорідними незначними низькощільними локальними ділянками, з невираженою периферійною перфузією (світлина); розділ між утвором та паренхімою печінки чіткий (світлина).

З усіх можливих варіантів ураження зупиняємося на трьох – аденома, кавернозна гемангіома, вузлова гепатокарцинома. Для подальшої диференціальної діагностики була обрана соноеластографія методом зсувної хвилі, методика ARFI (звичайно, після детальної бесіди із пацієнтом щодо інших альтернативно-асортиментних методів досліджень – пункцій на біопсія, фібротест, онкомаркери, МРТ з довенним контрастуванням).

Еалстографія печінки передбачала дослідження еластичності печінкової паренхіми 2, 3, 4, 5, 6 і 8 сегментів, вогнищевого включення та сусідньої до включення печінкової паренхіми. Дані, отримані за допомогою еластографії, дозволили зупинитися на аденомі печінки (світлини).

Деталі – на світлинах (тиснути тут). Знайомтеся, читайте, думайте… І користуйтеся!!!